Індо-Тихоокеанський регіон на шахівниці американської геополітики. Частина 1.

Центральною ареною стратегічної конкуренції США і Китаю є Індо-Тихоокеанський регіон

17.05.2022 р. «Neue Zürcher Zeitung», Швейцарія

Війна Росії в Україні продовжує займати провідне місце в аналітичних дослідженнях та прогнозах подальшого розвитку міжнародної ситуації в Європі та у світі, оскільки від її наслідків залежить доля всіх країн європейського континенту та значної кількості країн світу. Водночас європейські аналітики не випускають з уваги глобальні процеси, що відбуваються в інших регіонах за участі двох провідних геополітичних гравців світу, США і Китаю. Незважаючи на те, що протиборство двох стратегічних суперників відбувається за межами Європи, воно може призвести до принципових змін у глобальному розставленні сил як на європейському континенті, так у світі, в залежності від отриманих переваг одного із суперників.

Ситуацію загострюють останні повідомлення з регіону про рішучу налаштованість Китаю до проведення військової операції проти Тайваню та встановлення над ним повного контролю, незважаючи на протести світової спільноти та, зокрема США.

Провідне швейцарське видання «Neue Zürcher Zeitung» у статті власних політичних кореспондентів Боаса Ліберхерра (Boas Lieberherr) та Лінди Мадуц (Linda Maduz), надрукованій 13 травня ц.р., зазначає що центральною ареною стратегічної конкуренції США і Китаю є Індо-Тихоокеанський регіон. За цим протистоянням, відзначають автори, стоїть нова геополітична концепція, що докорінно змінить Азію.

Азійсько-Тихоокеанський та Індо-Тихоокеанський регіони.
Джерело: «Фонд стратегической культуры», RSS, https://www.fondsk.ru/

Протягом кількох останніх років внаслідок дискусій з проблематики політики безпеки виникла концепція геополітичного суперництва в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вона знайшла відображення у формуванні рамкового геополітичного концепту, який формулюють насамперед США, Австралія, Індія та Японія. Східна Азія, Тихоокеанський регіон та Індійський океан тепер розуміються як одна стратегічно суміжна територія. Такий концепт формує новий економічний і політичний епіцентр світових подій. Зокрема, через Індійський океан проходить майже половина світової торгівлі та дві третини всієї нафти та газу, що продаються у всьому світі.

Зростаюче поширення використання терміну «Індо-Тихоокеанський регіон» передусім слід розуміти в контексті зростаючої наддержави Китаю, чиїм претензіям на владу необхідно протистояти. Крім того, слід більше враховувати можливості та амбіції Індії.

Військово-транспортний літак ВПС США завантажується на військовій базі в Гонолулу (столиця американського штату Гаваї) в рамках військових навчань.
З огляду на загрози з боку Китаю, США активізують свою військову співпрацю з іншими демократичними країнами регіону.
Джерело: «Neue Zürcher Zeitung», Imago/ NZZ

Відхилено Китаєм

Ідея Індо-Тихоокеанського регіону вперше була згадана у промові тодішнього прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе (Shinzo Abe) у 2007 році. Пізніше Австралія, Індія та США поступово включили цей термін у свій зовнішньополітичний словник. Разом з Японією вони також заснували об’єднання «Quad» як неформальний формат співпраці. Стратегія адміністрації Трампа «Вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон» («Free and Open Indo-Pacific») від 2017 року сприяла стрімкому розвитку концепції Індо-Тихоокеанського регіону.

Quad – це стратегічний альянс чотирьох демократичних держав – Індії, Японії, Австралії та США.
Чотиристоронній діалог з безпеки також називають Азійським НАТО.
Джерело: «Indian Foreign Affairs»

Довідково. «Quad»

«Quad» (Quadrilateral Security Dialogue), «Чотиристоронній Безпековий Діалог» — безпековий форум, створений у 2007 році з метою мирного стримування амбіцій та зростаючої могутності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.

До складу об’єднання входять США, Австралія, Японія та Індія.

«Quad» виник за ініціативою віцепрезидента США Д. Чейні та покликаний протистояти агресії Китаю проти своїх сусідів, що поетапно здійснюється Пекіном з метою реалізації далекосяжного плану поширення свого впливу на весь Азійсько-Тихоокеанський регіон. За розрахунками Китаю, така мета може бути досягнута лише шляхом утворення у регіоні поясу лояльних держав-сателітів.

Основні напрямки діяльності «Quad»:

обмін військовими розвідданими
роведення спільних наземних і військово-морських навчань у безпосередній близькості до територіальних вод Китаю
проведення консультативних переговорів стосовно тенденцій розвитку безпекової ситуації в регіоні
тісне і плідне військове співробітництво

[згорнути]

Відтоді Франція, Асоціація держав Південно-Східної Азії АСЕАН, Німеччина, Нідерланди та Європейський Союз опублікували так звані Індо-Тихоокеанські стратегії. Китай, зі свого боку, розглядає цю концепцію як спрямовану проти нього американську стратегію стримування і, відповідно відкидає її.

За концепцією Індо-Тихоокеанського регіону відбувається структурна перебудова всієї Азії, зазначає видання «Neue Zürcher Zeitung». Перш за все, США, Австралія, Індія та Японія визначатимуть, хто з країн належить до регіону, де розташовані центри влади та які теми і напрями мають стати основою регіональної співпраці. Як наслідок, була відкинута конструкція Східно-Азійсько-Тихоокеанського регіону, яка домінувала понад тридцять років та служила для багатьох держав як геополітична система відліку.

Зосереджуючись на подіях в Індо-Тихоокеанському регіоні, тепер можна спостерігати чотири основні загальні тренди, відзначають автори дослідження.

По-перше, у центрі регіонального співробітництва зараз стоять питання політики безпеки, а не проблеми економічного характеру, як раніше. Основними напрямами співробітництва в Східній Азії, яким сприяли Азіатсько-Тихоокеанське економічне співтовариство АТЕС (Asia Pacific Economic Cooperation, APEC) та 10 країн у складі АСЕАН, були сприяння зростанню та розвитку, зміцненню багатосторонньої торгової системи та лібералізації економіки.

Індо-Тихоокеанський регіон, з іншого боку, визначається як дедалі більш суперечлива морська зона. Такі проблеми, як будівництво штучних китайських островів для військового використання в Південно-Китайському морі, модернізація китайського флоту та поширене піратство загрожують найважливішим світовим судноплавним шляхам. Відповідно, Quad має на меті приборкати впливу Китаю в регіоні за допомогою різних ініціатив.

Нечітка ідея і частково недосяжні цілі

По-друге, Індо-Тихоокеанська концепція наразі просувається в основному урядами, фахівцями-стратегами та впливовими лобістами, тоді як попередня концепція мала більш широку підтримку з боку експертів та науковців. Вихідною точкою були схожі бачення та цілі стосовно торгівлі, економічної лібералізації та регіонального розвитку. Поки що Індо-Тихоокеанський регіон являє собою нечітку ідею, чотири держави Quad іноді переслідують різні стратегічні цілі. Індо-Тихоокеанський регіон отримує свою привабливість насамперед через спільне сприйняття загрози з боку Китаю, та меншою мірою — через спільні інтереси та бачення регіональної співпраці чи інтеграції.

Australia, United Kingdom und United States, Aukus

По-третє, відбувається перехід від багатосторонніх до так званих «міністоронніх» форм співпраці, тобто до співпраці в малих групах. Такі формати є функціональними та гнучкими, а членство обмежено кількома обраними гравцями. Відомими прикладами є Quad та створений у вересні 2021 року тристоронній оборонний пакт між США, Великобританією та Австралією Партнерство з безпеки (Australia, United Kingdom und United States, Aukus). Існує також ряд інших тристоронніх форматів. Їх головною рушійною силою є критика існуючих багатосторонніх інституцій в Азії з боку відповідних гравців, які вважають, що багатосторонні інституції не змогли впоратися з головними викликами політики безпеки в регіоні.

По-четверте, Індо-Тихоокеанська концепція свідомо виключає Китай, вона насправді спрямована проти Серединного царства. Це твердження справедливо, навіть якщо країни Quad дотримуються різних підходів у ставленні до Китаю. Дедалі агресивніша зовнішня політика Пекіна, зокрема щодо Індії, що має прояви вздовж спільного кордону в Гімалаях та до Австралії, посилалася після заклику Канберри провести незалежне розслідування походження пандемії Covid-19. Внаслідок цього, серед країн регіону зміцніла думка про те, що у ставленні до Китаю краще керуватися політикою виключень, ніж його включеннями та сприянням впливам Пекіну на регіональні формати. Тому поєднання різних держав у рамках індо-тихоокеанських стратегій має стати противагою Пекіну.

Розгорнути - Читати далі

Згорнути